Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

мова поезії

Толкование Перевод

1 poetic

adj

1) поетичний

poetic language — мова поезії

poetic talent — поетичний талант

2) піднесений, поетичний

poetic love — величне кохання

3) віршований

poetic justice — ідеальна справедливість

* * *
I = poetics I II a
1) поетичний; який відноситься до поезії

2) поетичний, піднесений

3) = poetical I

4) романтичний; оспіваний; оточений поетичним ореолом ( про місце)

5) одухотворений; мрійливий

English-Ukrainian dictionary > poetic
2 with

prep

вказує на:

1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, у

to deal with smb. — мати справу з кимсь

to have dinner with a friend — пообідати з приятелем

to make friend with smb. — потоваришувати з кимсь

to stay with parents — жити у батьків

with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою

2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінком

to cut with a knife — розрізати ножем

to take smth. with both hands — взяти щось обома руками

3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівником

with a smile — з посмішкою, посміхаючись

to walk with a limp — ходити шкутильгаючи

with thanks — з вдячністю

4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з

to tremble with fear — тремтіти від страху

with those words she went away — з цими словами вона пішла

with his death the work came to an end — після його смерті робота припинилася

5) особу, думку, про які йде мова з

things are different with me — зі мною справа інша

to disagree with smb. — не погоджуватися з кимсь

I think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви

6) вміст або зміст чогось з

stuffed with straw — набитий соломою

a telegram with bad news — телеграма з поганою звісткою

decorated with flowers — прикрашений квітами

7) предмет занять, турбот, уваги з, для

she was concerned with English poetry — вона займалася англійською поезією

this film is made with children in mind — цей фільм для (розрахований на) дітей

8) порівняння з

to compare one thing with another — порівнювати одну річ з іншою

9) допустове значення незважаючи на

with all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його

10) наказовий спосіб у сполученні з прислівниками

away with dog! — заберіть собаку!

down with the door! — виламайте двері!

◊ with regard to — щодо, з приводу

◊ with a few exceptions — за деякими винятками

◊ to begin with — насамперед, по-перше

◊ to be with child — бути вагітною

◊ it is pouring with rain — ллє як з відра

◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!

◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?

* * *
I n, v
[wip] = withe; n; v
II [wip] prep
1) вказує на сумістність (часто together with) (разом) з

to work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.

to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу

in company with — разом з

your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше

side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.

Great Britain fought with France — Великобританія воювала на стороні Франції

he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з

with each other /one another/ — один з одним

to talk with smb — розмовляти з ким-н.

to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.

to break with one's family — порвати зі своєю сім'єю

to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.

to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з

the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у

to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у

leave the child with me — дитину залиште у мене

leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у

he sings with a string quartet — він співає із струнним квартетом

he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з

mix it with water — змішай це з водою

do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к

the whale is sometimes mistakenly included with the fishes — кита іноді помилково відносять до риб

2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінком

to hit with a rock — вдарити каменем

to light a hall with candles — освітити залу свічками

to take smth with both hands — взяти що-н. обома руками; засіб на, за; передається оруд. відмінком

to buy smth with money — купити що-н. за гроші

to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям

to treat with a serum — вводити сироватку

3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінком

to load a ship with coal — вантажити судно вугіллям

stuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком

a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою

decorated with flowers — прикрашений квітами

a house surrounded with trees — дім, оточений деревами

4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означенням

a house with a red roof — дім з червоним дахом

a man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)

I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]

he came with all his luggage — він приїхав з усіма речами

he always carries a stick with him — він завжди ходить з палицею

5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівником

with a smile — з посмішкою, посміхаючись

with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]

to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]

to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення

another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився

he sat with his head down — він сидів, опустивши голову

with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком

to begin with smth — почати з чого-н.

to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому

they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що

with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий

6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. з

to agree with smb — погоджуватися з ким-н.

to side with smb — бути на чиїй-н. стороні

I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся

who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до

to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.

to sympathize with smb — співчувати кому-н.

to be angry with smb — сердитися на кого-н.

to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.

to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для

he was concerned with English poetry — він займався англійською поезією

he had trouble with his luggage — у нього були неприємності з багажем

this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з

to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.

to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb

with smth — доручати що-н. кому-н.

what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л

this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас

a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком

to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.

we are pleased with the house — нам подобається будинок

7) вказує на порівняння з

to compare one thing with another — порівнювати один предмет з іншим

in comparison with — в порівнянні з

this skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з

to match a hat with a coat — підібрати капелюх під пальто

he can work with the best — він може працювати нарівні з найкращими

8) вказує на причину, джерело чого-н. від, на

to tremble with fear — тремтіти від страху

to be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при

such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі

with your permission — з вашого дозволу

with your consent — з вашої згоди

9) вказує на одночасність подій при їх причинному зв'язку з

with his death the work came to an end — робота припинилася з його смертю

with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ

her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність

the pressure varies with the depth — тиск змінюється в залежності від глибини

his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи

10) вказує на рух в тому саму напрямку за

to go with the tide — плити за течією

with the wind — за вітром

11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з

as is usual with him — як це звичайно з ним буває

with him it's all a matter of money y — нього найголовніше - це гроші

12) що стосується

it is different with me — зі мною інша справа

it is holiday time with us — у нас зараз канікули

be careful with that glass — будь обережний зі склом

what's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє

what do you want with me — є що вам від мене потрібноє

there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення

I no longer have any influence with him — я вже не маю на нього ніякого впливу

13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись на

with all his faults we liked him — не дивлячись на всі його недоліки ми любили його

14) з прислівниками напряму утворює спонукальні речення

away with him! — геть /гони/ його!

away with it! — прибери це!

down with the door! — виламайте двері!

off with you! — марш звідси!

15) в словосполученнях

with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно

with the object of — з метою, для того, щоб

with this — з цими словами

with that — після чого

with the exception — за винятком

to begin with — перш за все; по-перше

with kind regards — с найкращими побажаннями ( в листах)

with one accord — одностайно

to be with child — бути вагітною

it is pouring with rain — лиє як з відра

what with... (and what with) — через

what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив

close with, close in with — мop. близько, поруч

some dark object close in with the land — якийсь темний предмет біля берега

with it = with-it — [ін. словосполучення див. під відповідними словами]

English-Ukrainian dictionary > with
3 Гайдеггер, Мартин

Гайдеггер, Мартин (1889, Мескірх - 1976) - нім. філософ, творчість якого мала вирішальний вплив на формування сучасної філософської герменевтики, екзистенціалізму, антропології, філософії мови, постструктуралізму та психоаналізу. На формування самобутності мислення Г. справила вплив філософська творчість Арцстотеля, Ніцше, Гуссерля, Дильтея, Шелера, Ясперса; поезія Гельдерліна, Рильке. У 1916 р. - початок викладання у Фрайбурзькому ун-ті; од 1918 р. Г. - асистент Гуссерля, 1923 р. - екстраординарний проф. Марбурзького ун-ту,· од 1929 р. - керівник кафедри філософії Фрайбурзького ун-ту (після Гуссерля); в 1933 - 1934 рр. - ректор цього ун-ту. В останні роки жив усамітнено, неподалік од Фрайбурга, в горах, лише зрідка спускаючись донизу, щоб прочитати в ун-ті лекцію. У творчості Г. можна умовно вирізнити два періоди: "ранній" та "пізній". їх розділяє доповідь "Про сутність істини" (1930). "Ранній" Г. ще перебуває в межах традиційної філософії, зокрема, його головний та незавершений твір "Буття і Час" (1927) залишається в концептуальних межах ідей його вчителя Гуссерля про феноменологічну реформацію філософії. Філософія тлумачиться Г. як універсальна феноменологічна онтологія, що має за мету тематизацію розмаїття видів буття сущого, спосіб осягнення їх єдності у понятті Буття (як такого) у межах єдиного трансцендентального горизонту (Часу). Дослідження Буття і Часу отримало назву "фундаментальної онтології". Якщо будь-яке онтологічне дослідження має справу з буттєвими структурами сущого, то у випадку із введеним Г. поняттям Dasein ("буття тут") воно набуває характеру аналітики (розчленувально-вирізняльного опису) екзистенційності (цілісності рівновихідних буттєвих структур - екзистенціалів). Фундаментальна онтологія як екзистенційна аналітика стає можливою лише на підставі того імпліцитного розуміння Буття, яким завжди наділений Dasein. За Г., екзистенційна аналітика як тематичне осягнення буттєвих структур Dasein має герменевтичний характер. Феноменологічна специфіка твору Г. "Буття і Час" полягає в тому, що на відміну від Гуссерля, Г. розширює феноменальне поле до позитивного аналізу "прихованості" (наявного у повсякденному бутті Dasein). Феноменологічна дескрипція наповнюється сенсом тлумачення (герменевтики). Метою герменевтики Dasein стає не лише аналітичне виокремлення і феноменологічний опис буттєвих структур (екзистенціалів) цього сущого, а й експлікація горизонту, в термінах якого відбувається такий опис. Горизонтом (смислом) буттєвих структур Dasein для Г. є часовість як наслідок феноменологічного аналізу "буття-до-смерті", притаманного цьому сущому. Часовий характер буття Dasein розкривається в специфічному екзистенціалі історичності. Наступними кроками мали бути - феноменологічний аналіз вкоріненості Часу в часовості Dasein та темпоральна (часово детермінована) експлікація різних видів буття сущого в межах проекту філософії як універсальної онтології. Проте на поч. 30-х рр. у творчості Г. відбулася суттєва переорієнтація. Суть її полягала у відмові від онтологічного концепту "Буття і Час" і намірі (вперше після Парменіда) осмислити Буття без будь-якої опори на суще О. днак така радикалізація підходів до розрізнення буття і сущого в мисленні "пізнього" Г. привела радше до трансформації, а не відмови від головних інтенцій "раннього" періоду. Філософські наміри Г. трансформувалися в проект "подолання метафізики". Історія метафізики постає як історія "забуття Буття", прогресія мисленевої зосередженості на сущому (від "ідей" Платана до "цінностей" Ніцше), в процесі чого універсум сущого повністю перетворюється у потенційну предметність людської маніпуляції. Справжнє мислення, на думку "пізнього" Г., має осмислювати саме Буття, яке визначає різні види Буття сущого, а не лише один із них. Якщо в "Бутті і Часі" Буття мислиться статично, як горизонтна єдність різних видів буття сущого, то у "пізнього" Г. Буття перетворюється на Подію, яка в стримуючому від виявлення себе посиланні ("епохе") визначає той спосіб буття сущого, який відкривається людині. Зміщуються акценти у відношенні між людиною та Буттям: в "Бутті і Часі" відкритість Буття конституюється екзистенціалами Dasein, у "пізнього" Г. характер відкритості Буття людини залежить від певного історичного "посилання" самого Буття (Події). Буття розкриває себе в історичній динаміці таких "посилань". Творчість "пізнього" Г. підсумовується концептом "історичність Буття". Відповідно зазнає трансформації і спосіб осягнення Буття: якщо у "раннього" Г. мова йде про темпоральні характеристики різних видів буття сущого та похідних від них буттєвих структур, то "пізній" Г. говорить про поетичне мовлення як ту сферу, в якій для кожного покоління оприявнюються сліди доленосного "епохе" Буття. Тому, прислухаючись до мови поетів, ми саме в ній можемо віднайти справжній шлях до Буття.

[br]

Осн. тв.: "Буття і Час" (1927); "Що таке метафізика" (1929); "Кант і проблема метафізики" (1929); "Гельдерлін та суть поезії" (1936); "Вступ до метафізики" (1953); "Ніцше". У 2 т. (1961); "Феноменологія і теологія" (1970).

Філософський енциклопедичний словник > Гайдеггер, Мартин
4 начало

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

\начало ло улицы — початок вулиці

от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

организующее \начало ло — організуюча основа

сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

3)

\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

4)

\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

Русско-украинский словарь > начало
5 передача

1) дейст. длит. - см. Передавание; оконч.: а) передання чого кому, ким (через кого). -ча известий по радио-телеграфу - передання звісток радіо-телеграфом. -ча движения - передання руху. -ча голоса на расстояние - передання голосу на відстань (на далечінь). -ча права, имущества - передання права, майна кому. -ча векселя - пережирування; б) (отображение) віддання чого в чому. -ча настроений в поэзии - віддання настроїв у поезії; в) (на словах) переказ (-зу), переповідання, переповість (-вісти). [Переказ звісток]; (изложение) вислів (-ову). [Мова й образи близькі до народнього думання й вислову (О. Пч.)]. Знать что-л. по устной -че - знати що-небудь переказом, з переказу; г) (излишне) передання, (дорого) переплачення, переплат за що;

2) (что передано лишку) зайві, передані гроші. Восемь рублей -чи - вісім карбованців зайвих, вісім карбованців передано.

* * *

1) ( собранное для передавания) перада́ча; ( действие) передава́ння, переда́ння; (изображение, выражение какими-л. средствами) відда́ння и віддання́, віддава́ння

2) ( сообщение услышанного) пере́каз, -у, перека́зування, переповіда́ння

3) техн. переда́ча

ремённая \передача — па́сова переда́ча

червя́чная \передача — мех. черв'я́чна переда́ча

Русско-украинский словарь > передача
6 происходить

произойти

1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;

2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.

* * *

несов.; сов. - произойт`и

1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) ( брать начало) похо́дити, піти́

Русско-украинский словарь > происходить
7 Гердер, Йоган Готфрід

Гердер, Йоган Готфрід (1744, Морунген, Східна Пруссія - 1803) - нім. філософ. Навчався в Кенігсберзі. Формування світогляду Г. здійснювалося під впливом "докритичного" Канта, Гамана, англ. сенсуалістів; пізніше - Бруно, Руссо, Спінози; особливо - Лессинга, другом і послідовником якого він себе вважав. При аналізі проблематики культури застосовував генетичний метод історичного аналізу, згідно з яким засади культури кожного народу визначаються особливостями його інтелектуального й емоційного життя. Останні ж залежать від багатьох фізичних чинників, включаючи матеріальне середовище. Разом із Гете був натхненником і лідером першого загальнонімецьк. літературного руху "Буря і натиск", на основі якого сформувались чільні філософські принципи нім. романтизму. Значне місце у працях Г. належить питанням мови, яку він вважав головним засобом збереження "національної індивідуальності" та розвитку загальнолюдської культури в цілому В. ін послідовно обстоював тезу про єдність мислення й мови, природний характер їх виникнення й розвитку. В пер. пол. 70-х рр. разом з Гете видавав збірник "Про німецьке мистецтво", де друкував і власні праці з мистецтвознавства, в яких, зокрема, йшлося про народність мистецтва, його суголосність з "духом народу", зв'язок з фольклором. Цей період відзначається також підвищеним інтересом Г. до релігії, поглибленим вивченням ним Біблії. Якщо на початку своєї творчості він розглядав її як найдавнішу пам'ятку народної поезії, то тепер - як вияв божественного одкровення. Теологічний колорит відчувається й у постановці та розв'язанні питань про походження й рушійні сили суспільства, закономірний, поступальний і водночас суперечливий характер історії.

[br]

Осн. тв.: "Трактат про походження мови" (1772); "Ідеї стосовно філософії історії людства" (1784 - 1791); "Розум і досвід, розум і мова, метакритика чистого розуму"(1799)та ін.

Філософський енциклопедичний словник > Гердер, Йоган Готфрід
8 літературоцентризм

ЛІТЕРАТУРОЦЕНТРИЗМ - ідейна течія в культурі сучасного суспільства. Представники Л. надають винятково важливого значення вдало мовленому слову, поезії, роману, статті. Прихильники Л. - це "люди слова", мета яких - перетворити словесність із "літератури при владі" в саму владу, надати літературоцентристській мові статус нормативної мови масової свідомості, статус мови народу, держави, влади. В міру того як літературне слово втрачає в масовій свідомості ореол вищої достовірності, а звідси і свою масову аудиторію, Л. вичерпує свій пропагандистський потенціал; воно позбавляється здатності змінювати порядок речей в соціокультурній дійсності. Літературоцентристська мова при цьому поступається своїм місцем не одній якійсь мові, а сімейству різних мов, які відрізняються від неї байдужістю до влади.

В. Лук'янець

Філософський енциклопедичний словник > літературоцентризм
9 Потебня, Олександр Опанасович

Потебня, Олександр Опанасович (1835, с. Гаврилівка, Полтавщина - 1891) - укр. мовознавець, етнолог, філософ. Закінчив історико-філологічний ф-т Харківського ун-ту, після чого студіював у Німеччині. Згодом - проф. Харківського ун-ту, чл.-кор. Петербурзької АН. Докторський ступінь здобув у 1874 р. за лінгвістичну працю "Із нотаток з російської граматики", що стала етапною у розвитку вітчизняної філології З. агальносвітоглядні засади сформувалися під впливом Костомарова і громадівців, а філософсько-методологічні орієнтири - у річищі філософії мови Гумбольдта. Відправною для П. була ідея Гумбольдта про мову як діяльність (energeia) духу, про творення думки мовою. У слові-мовленні він виділяє зовнішню форму (артикульований звук), зміст (значення, думку) і внутрішню форму (зображення). Внутрішня форма слова, за П., визначається своєрідністю народної (національної) мови з властивим саме їй способом бачення та самобутнім світосприйняттям. Значну увагу П. приділяв проблемі еволюції значень С. піввідношення в слові образу і значення має історичний характер. У міфологічній свідомості образний і понятійний плани мови невіддеференційовані (у міфі образ і річ, об'єктивне й суб'єктивне, внутрішнє і зовнішнє ототожнюються); у художньо-поетичному мисленні значення подається через образ. Полісемантичність значень становить специфіку поетичної мови. Науковому мисленню, що звертається до мови прози, притаманний пріоритет значення щодо образу. Слово стає прозорим у процесі втрати внутрішньої форми (тим самим воно прагне прирівняти себе до поняття) М. ова для П. є історичною формою народного духу, вона окреслює національну осібність спільноти, кодуючи у структурах створеного нею "проміжного" світу особливий національний світогляд. Крім "мови і мислення" першорядне значення у філософській концепції П. посідають також поняття "народ", "народність", "національний", "націоналізм". Зокрема, поняття "народ" П. пов'язував не з державною приналежністю, а з вищим щаблем самостійного національного і культурного життя. Вбачаючи у мові єдино властиві кожній людині та кожній спільноті спосіб і можливість сприймати світ і мислити його, П. рішуче виступав проти денаціоналізації загалом і деукраїнізації зокрема. Зникнення хоча б однієї мови спричиняє втрату на рівні загальнолюдської культури, яка становить інтегративний продукт різних національних культур. Осмислюючи мовно-культурні аспекти філософії національної ідеї, П. вважав останню "родом месіанізму" і захищав право національних культур на самостійне і рівноправне співіснування і розвиток. Поняття "націоналізм" розглядав як світогляд, що обстоює національну розмаїтість людства, стверджував, що "послідовний націоналізм є інтернаціоналізмом".

[br]

Осн. тв.: "Про деякі символи у слов'янській народній поезії" (1860); "Думка і мова" (1862); "Про зв'язок деяких уявлень у мові" (1864); "Про долю і споріднені з нею істоти" (1867);"Пояснення малоросійських та споріднених народних пісень". У 2 т. (1883, 1889); "Із нотаток з російської граматики". Т. 1, 2 (1888), т. З (1894); "Психологія поетичного і прозового мислення" (1910) та ін.

Філософський енциклопедичний словник > Потебня, Олександр Опанасович

См. также в других словарях:

Симоненко, Василий Андреевич — Василий Андреевич Симоненко Василь Андрійович Симоненко … Википедия
Запорожская Сечь — Большая хоругвь Запорожской Сечи XVI−XVIII вв. (лицевая[1] и оборотная стороны)[2][3] … Википедия
Анатолий Днистровый — … Википедия
Коверзнев, Константин Леонидович — Константин Леонидович Коверзнев укр. Коверзнєв Костянтин Леонідович Дата рождения: 10 января 1975(1975 01 10) (37 лет) Место рождения: Киев … Википедия
Современная украинская литература — (укр. сучасна українська література, часто в сокращении сучукрлит или укрсучлит) украинская литература последних десятилетий, созданная современными украинскими писателями. Термин «cовременная украинская литература» многозначен, но когда… … Википедия
рапавий — [13,21]: Рапавий [1]: жорсткий [VI] негладкий, шорсткий [XVI] Певно, не раз тобі доводилося, шановний читачу, вичитувати в критичних статтях та оцінках такі осуди, як: оце місце вийшло вельми поетичне, мова у сього автора вельми мелодійна, або… … Толковый украинский словарь

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

мова поезії

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

мова поезії

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: